Бібліотека Educ.com.ua поповнилась новою цікавою і повчальною казкою для діточок. Приємного читання!
Всьому свій час: білоруська народна казка
Жив у нашому селі піп-батюшка. Жадібний-прежадібний. Все думав, де б на чому заробити. Ось прийшла пора збирати врожай, хліб жати. Землі багато, самому не впоратися. Найняв він трьох наймитів. Трохи світло садить господар наймитів снідати. Наймити їдять, піп так думає: – Це що ж виходить, зараз поїдять, а в обід знову їх годуй. І щось негаразд виходить: сюди з поля прийдуть – скільки часу роботи вкрадуть! У поле обід везти – ганяти коней шкода. Нехай вже краще разом і пообідають.
І велів попаді подавати обід. Батракам що! Напряглися і з’їли. А піп ще надумав: – Раз так, нехай заодно і повечеряють.
Поставили вечерю на стіл. Наймити вже і їсти не можуть. – І то добре! – господар радіє. – Цю вечерю завтра зранку подамо. Зате їм тепер працювати без відпочинку весь день аж до ночі.
А наймити розсудили інакше. Зметикували, що до чого. Повечеряли – не повечеряли, що відвалилися від столу.
– Спасибі, отче, за хліб-сіль, – кажуть. – На сите черево добре спиться.
Один роззувається, інший на лавку рядно стелить, третій на підлогу кожушок кинув.
– Ви що ж робите?!
– Як що? Спати збираємося.
– Який сон після сніданку?
– Так адже ми повечеряли. А після вечері спати належить.
Попу і сказати нічого. Сам себе перехитрив, сам і розплачуйся.
